Брати Грімм «Пані Метелиця» (Семенченко О.С.)

Тема. Брати Грімм «Пані Метелиця»

Мета: розкрити зміст і головну думку казки; зацікавити творчою

спадщиною братів Грімм; удосконалювати навички виразного,

вдумливого читання, переказу фольклорних творів;

розвивати усне мовлення школярів; виховувати працелюбність та

доброту, шанобливе ставлення до культури інших народів.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

— У народі завжди вірили, що працьовита й добра людина отримує винагороду за своє праведне життя й стає щасливою. Тому про це в різних народів складено безліч казкових історій. Є така казка й у збірці братів Грімм, називається вона «Пані Метелиця». Через що сумувала героїня, чому раділа, чому не залишилася жити в доброї господині, ми дізнаємося, ознайомившись із цим твором.

І кожен має зрозуміти, чому, читаючи цю казку, ми, сучасні люди, уболіваємо за героїню, засмучуємось або відчуваємо полегшення, коли історія завершується добре для доброї людини, а зла й вередлива — справедливо покарана.

II. Оголошення теми й мети уроку.

III. Робота над темою уроку.

1. Якоб (1785—1863) та Вільгельм (1786—1859) Грімм народилися у граф­стві Ханау землі Гессен у родині небагатого юриста. В сім'ї було п'ятеро синів та маленька донька. Якоб та Вільгельм — старші.

У 1801 році велика й дружна родина перебирається до Штайнау, на батьківщину батька. Вони оселяються в старому будинкові, де, за переказами, темними глухими ночами вешталися привиди. Це дуже захопило уяву братів-фантазерів, а ще вони любили бігати до міської брами, біля якої з-під землі било два джерельця і куди, як говорили дорослі, лелеки приносили дітей; подобалося їм гуляти в міському саду, який називали «бджолиним раєм».

Але всі казки дитинства скінчилися, коли одинадцятирічний Якоб зробив у сімейній Біблії запис про смерть батька. Сім'я Гріммів переживала велику скруту, їм так потрібна була на той час якась казкова фея, котра змогла б відвести біду від сім'ї. І такою доброю феєю для братів Грімм на довгі роки стала сестра їхньої матері. Саме вона допомогла дати дітям освіту. Вони стали студентами Марбурзького універ­ситету, де вивчали за сімейною традицією юриспруденцію. Та набагато більше їх цікавили середньовічні поеми й перекази, які вони знаходили в старовинних рукописах. У 1801 —1807 роках з'явилися перші статті Якоба та Вільгельма Гріммів, а в 1811 році й перші книжки. Іноді вони підписувалися іменем

одного з братів. Але якщо роботу неможливо було розділити, вони просто ставили під твором два слова «Брати Грімм».

Усе життя брати були нерозлучними, «Ми з тобою ніколи не роз­лучимося!», «Ми так звикли до нашої співдружності, що розлука для мене схожа на смерть». Це рядки з листів Вільгельма та Якоба один одному. Тільки дружба допомогла їм пережити вигнання з Геттінгенського університету, яке сталося через те, що брати підтримували ідеї свободи та конституції. Праця допомогла вижити. Брати стали членами різних наукових товариств, національних академій. Вони підготували багато важливих наукових робіт, які актуальні й донині: «Німець­ка граматика» у 4-х томах, багатотомний «Словник німецької мови», «Німецька міфологія», «Німецькі героїчні казки», «Історія німецької мови» тощо.

Брати були зовсім не схожими один на одного - задумливий Якоб і м'який, романтичний Вільгельм їх називали «Старий» і «Малюк».

Їх розлучила лише смерть: хворобливий Вільгельм помер раніше. Та поховані вони разом на Берлінському цвинтарі. На скромних надгробках викарбувані лише їхні імена, без усяких титулів.

А найкращою пам'яттю про них стало те, що вже кілька століть діти всього світу залюбки читають записані ними казки. «Пані Метелиця», «Горщик каші», «Заєць і їжак», «Бременські музиканти», «Дурний Ганс», «Золотий гусак», «Король Дроздоборід», «Снігуронька», «Попелюшка» — чудові, чарівні, прекрасні твори.

2. Виразне читання казки братів Грімм «Пані Метелиця» з коментарями

вчителя та поясненням незнайомих і малознайомих слів та виразів

Падчірка — нерідна дочка для одного з подружжя;

гидка — негарна;

попелюшка — та дівчинка, яка виконує найбруднішу роботу в домі;

починок — намотані на паличку нитки;

мачуха — нерідна мати, дружина батька;

лаяти на всі заставки — сварити дуже голосно й образливо;

знепритомніла — утратила свідомість;

відлягло від серця — заспокоїлася;

пряжене — тушковане, приготоване на слабкому вогні;

бракує — не вистачає;

брама — ворота з надбудовою;

цямрина — частина колодязя, що виступає над землею;

терен — колючий чагарник;

загадувати роботу — давати завдання щось зробити;

гадаючи — думаючи.

3. Обмін враженнями про прочитане.

1) Чи сподобалася вам ця казка?

2) Хто з персонажів запам'ятався найбільше і чому?

3) Чи бачили ви екранізацію цієї казки або мультфільм? Яке ваше

враження від них?

4) Знайдіть типові елементи побудови казки.

5) До якої групи казок належить твір «Пані Метелиця»? Свою думку

обґрунтуйте.

(Це чарівна казка, оскільки тут є фантастичний вимисел (будиночок пані Метелиці, збивання перини, з якої летить сніг,- золотий та смоляний дощ тощо).

6) Що у казці взяте з реального життя, а що — фантастичне?

(Реальне — вдова зі своїми доньками, їхнє життя. Фантастичне — чу­дова лука, піч, яблуня, що розмовляють, пані Метелиця, золотий та смоляний дощ, збивання чарівної перини).

7) Чи сподобалася вам казка «Пані Метелиця»? Чим саме?

4. Поєднайте означення з особами та предметами, які вони характеризують:

гарна, роботяща слова

гидка, лінива баба

чудова падчірка

розмаїті лука

невеличка донька

стара квіти

ласкаві хатинка

5. Гра «Дай коротку відповідь»

1) Яку роботу виконувала падчірка? (Пряла)

2) За чим рідна дочка мачухи стрибнула в криницю? (За починком)

3) Чому пасербиця злякалася, побачивши пані Метелицю? (У пані Метелиці

були великі зуби.)

4) Хто просив допомоги у дівчат? (Піч та яблуня)

5) Коли на світі йшов сніг? (Тоді, коли збивали пір’я в подушках пані

Метелиці.)

6) Щ о пані Метелиця подарувала працьовитій дівчинці? (Золото)

7) Чим нагородила пані Метелиця ледащицю? (Смолою)

8) Хто першим сповіщав про повернення дівчат та їхні успіхи? (Півень)

9) Чому падчірка вирішила піти від пані Метелиці, хоч їй було в неї добре?

(Скучила за рідною домівкою, рідним краєм.)

10) Щ о означає вираз «відлягло від серця»? (Заспокоїтися, перестати

тривожитися, боятися)

11) Коли рідна дочка вдови почала лінуватися на службі в пані Метелиці?

(На другий день)

12) Коли мачуха й сестра зраділи падчірці, не знали, де й посадити? (Коли

побачили на ній багате вбрання.)

ІV. Підсумок уроку

Учням пропонується закінчити одне з речень:

«Німецька казка «Пані Метелиця» нагадує мені…»;

«Мені здається, що ця казка…».